Хто вчить наших дітей поганого?
Батьки самі близькі та улюблені люди для дитини. І ні один батько не бажає дитині поганого. Всі ми хочемо, щоб наша дитина була успішною, щоб у нього було якомога менше проблем, щоб він як можна рідше помилявся. Ми б’ємося над дітьми з дитинства, вчимо, застерігаємо, лаємо, караємо, для того, що б вони відрізняли хороше від поганого. Чому ж часто наші благі цілі залишаються недосягнутими. Справа в тому, що наміри у нас хороші, але от методи, якими ми прагнемо досягти своїх цілей, невідповідні. Виглядає це приблизно як спроба зшити красиву сукню з допомогою лопати. Не пробували?
Давайте подивимося, чого навчаються наші діти в результаті наших дій:
Якщо дитину постійно критикують, він вчиться ненавидіти.
Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності
Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.
Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.
Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.
Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе.
Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.
Якщо дитина живе в чесності, вона вчиться бути справедливим.
Якщо дитина росте в безпеці, вчиться вірити в людей.
Якщо дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
